Ключовий вірш 8:10а: “А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства”.
Цього літа ми з дружиною на кілька днів поїхали в Карпати. Там я запитав одного місцевого мешканця, чому вони майже не садять картоплю. Адже там добре росте трава, дерева, різні рослини. Здавалося б, чому б не вирощувати і картоплю? Він відповів, що колись її садили, але з часом перестали. Причина проста: картопля давала врожаю приблизно стільки ж, скільки було посаджено. Тож люди зрозуміли, що їхня праця майже не приносить результату. Це легко зрозуміти. Ніхто не хоче працювати марно. Якщо ми вкладаємо свій час, сили й ресурси, то очікуємо побачити плоди. Так само і в духовному житті. Бог хоче, щоб наше життя приносило плід. Але чому одні люди залишаються безплідними, а інші приносять врожай у сто разів? Ісус говорить, що відповідь пов'язана з таємницями Божого Царства, які відкриваються Його учням. У сьогоднішній притчі про сіяча Ісус відкриває нам ці таємниці і показує, чому одні люди залишаються без плоду, а інші приносять багатий урожай для Бога. Нехай Господь благословить нас не лише почути Його Слово, але й принести плід у своєму житті.
Звернемося до віршів 1-3:
1 І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи Царство Боже. А з Ним було дванадцять
2 та деякі жінки, які були оздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів,
3 Іванна, дружина Хузи, прибічника Ірода, Сусанна і багато інших, які служили Йому зі свого майна.
Багато людей прокидаються вранці й одразу беруть до рук телефон. І за кілька хвилин дізнаються про чергову трагедію, кризу чи скандал. Світ постійно повідомляє нам про те, що йде не так. Але Ісус прийшов повідомити те, що нарешті сталося правильно. Він звіщав Добру Новину про Боже Царство, про те, що Бог діє, Бог спасає і Бог збирає людей до Себе.
Також тут ми бачимо, що навколо Ісуса складається група майбутніх служителів Небесного Царства. Це були дванадцять апостолів, і також деякі жінки. Лука відзначає Марію Магдалину, з якої вийшло сім бісів. Ісус явив їй свою благодать і зцілив її. З того часу вона віддала своє життя Ісусу і послідувала за Ним. Іванна була дружиною Хузи, прибічника Ірода. Хуза був одним із високопоставлених урядовців Ірода. Це означає, що Іванна належала до впливового і заможного кола. Але навіть високе становище не могло дати того, що вона знайшла в Ісусі. Вона залишила це і послідувала за Ісусом.
Ми бачимо, як високо Ісус цінував служіння цих жінок. Лука згадує їх не випадково. Вони були не просто спостерігачками, які час від часу приходили послухати Ісуса. Вони стали Його ученицями, послідували за Ним і служили Йому своїм майном.
Звернемося до віршів 4-8. Коли до Ісуса зібрався великий натовп людей, Він розповів їм притчу. Притча - це коротка повчальна розповідь або порівняння, яке допомагає зрозуміти певну духовну істину. Прочитаймо її:
5 Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його.
6 А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи.
7 Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його.
8 Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів. Кажучи це, Він наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає!
Важливо, що в кінці притчі Ісус наголосив: “Хто має вуха, щоб слухати, - нехай слухає!” Що це означає? Адже у всіх нас є вуха, і ми чуємо. Але Ісус не просто сказав: “Хто має вуха”, а “Хто має вуха, щоб слухати”. Звісно, ми багато разів чули цю притчу, вона записана в трьох Євангеліях, і ми знаємо її тлумачення. Та це насправді наше післязнання. Поставимо себе на місце цих людей, які тільки що почули цю розповідь. Що вони мали зрозуміти? Що не можна сіяти де-попало? Що потрібно очищати землю від каміння? Чи що потрібно прополювати грядки? Що Ісус почав проводити курси із землеробства? Напевно, дехто так і зрозумів, і, здивувавшись, пішов, думаючи: “Чому це Ісус раніше навчав про Боже Царство, а тепер почав навчати сільському господарству?” Можливо, інші здогадувалися, що є якийсь більш глибокий зміст цій притчі Ісуса, але не доклали зусиль, щоб дізнатися його. Але учні Ісуса зрозуміли одне: Ісус тільки що сказав щось дуже дуже важливе! Що ж це означає? І вони пішли до Ісуса з гарячим бажанням дізнатися, що ж означає ця притча (9).
Ісус наголошую тут наскільки важливо для нашого духовного зросту та принесення плоду правильно слухати. Слухання критично важливе. В цьому світі всі щось говорять. Всі змагаються за нашу увагу та перегляди. Всі хочуть щоб їх слухали. І ми слухаємо багато. Ніколи в світі люди не слухали стільки інформації, як сьогодні. Більшість з того, що ми слухаємо влітає в одне вухо, і вилітає в інше - може це не так і погано, бо більшість із цього - це просто сміття. Але Ісус ставить інше питання: чи вміємо ми слухати Боже слово?
Звернемося до 10-го вірша:
10 А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим – у притчах, щоби дивилися – і не бачили, щоби слухали – і не розуміли.
Ісус підтвердив, що у Божого Царства існують таємниці, подібно тому, як у держави існують таємниці. І подібно тому, як до державних таємниць мають доступ лише кваліфіковані люди, доступ до таємниць Божого Царства дається не всім.
Тоді що ж означає пізнати таємниці Божого Царства? Ап. Павло в Кол.2:2 пише: “Хай утішаться їхні серця, з’єднавшись у любові для всього багатства повноти розуміння і для пізнання таємниці Бога [і Отця та] Христа”. По суті усі таємниці Божого Царства зводяться до особи та справ Ісуса Христа. Боже Царство присутнє там, де присутній Цар, а цим Царем є Ісус. Тому щоб пізнати таємниці Божого Царства нам потрібно пізнати Христа як нашого Спасителя і вічного Царя. Саме в Ісусі у нас є всі багатства Божого Царства: прощення гріхів, справжінй мир, радість, вічне життя, жива надія на Боже Царство. Але ось питання: як нам пізнати ці таємниці? Самим ніяк. Божі таємниці не можна вгадати, дослідити чи зламати, як пароль. Єдиний спосіб - якщо ці таємниці будуть нам підкриті. Іншими словами нам мають дати код доступу. Хто може його дати? Лише один Бог. Кому ж Бог дає його? Всім, хто покірно та сердечно шукає його. В Втор.4:29 Бог каже Своєму народові: “І коли ви будете шукати там Господа, свого Бога, ви Його знайдете, якщо будете шукати Його від усього свого серця і від усієї своєї душі”.
З іншої сторони, тим, які не шукають Бога, значення притч Ісуса залишаються закритим, так що вони дивляться, і не бачать, слухають - і не розуміють. Ісус робить розуміння притчі для цих людей не простішим, а значно складнішим. Чому? Нам потрібно розуміти, що за Ісусом слідував натовп народу. У всіх них були свої надії і очікування від Ісуса. І Ісус добре розумів, що більшість цих надій і очікувань Він не буде здійснювати. Тому Ісус не заохочував людей слідувати за Ним в їх хибних очікуваннях. Натомість, Він розповідав їм притчі, які відфільтровували таких людей. Ісус хотів залишити лише тих, які сердечно слідували за Ним, були готові навчатися, і відсіяти тих, які не було готові слідувати за Ним. Насправді в 10-му вірші Ісус цитує пророка Ісаю (6:9-10). В книзі Ісаї Бог говорить про людей, які вперто відкидали Його слово. Зрештою їхнє серце настільки зачерствіло, що вони вже дивилися і не бачили, слухати, і не розуміли. Бог віддав їх наслідкам їхнього власного вибору: вони стали ще більш сліпими й глухими до Божої правди. Неможливо зрозуміти, що говорить Ісус на безпечній відстані: або ви серйозно хочете розібратися, хто Ісус, і якщо виявиться що Він - Спаситель і Господь, то ви послідуєте за Ним, або ви просто нічого не зрозумієте. Сьогодні багато людей хочуть духовності без покаяння, віри без послуху і Бога без змін у власному житті. Тому вони уникають задавати собі серйозні запитання: “Хто для Мені Ісус? В чому мені потрібно розкаятись? Як багато я готовий пожертвувати заради Його?” В результаті вони просто перестають щось розуміти.
Як зрозуміти, хто до якої групи належить? В світлі цього уривку учні Ісуса залишаються, коли всі інші люди залишають Ісуса.
У віршах 11-15 Ісус пояснює нам як зростати та принести плоди. У вірші 11 написано:
11 Ось що означає ця притча: Зерно – то Слово Боже.
Перш за все ми бачимо, що Слово Боже має величезний потенціал всередині себе. Це слово - живе та дієве, і воно працює в людських серцях. Воно може принести врожай у сто разів. Це слово - це джерело духовного зростання. Але чи принесе воно плід залежить від того, в яку землю воно попаде.
Перший тип людей: як дорога.
12 А що при дорозі, – це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися.
Так, зерно падає на дорогу, але у нього немає жодних шансів пустити корені і пропрости. Диявол приходить і легко забирає Слово з їхнього серця. Що може робити землю серця твердою як дорога? Наприклад, упередження, коли люди ставляться до Біблії як до вигадки чи до збірника міфів. Це може бути своя сильна думка, яку вони не хочуть змінювати. Тут ми бачимо, наскільки серйозно трудиться диявол коли ми читаємо, вивчаємо Боже слово, чи коли воно проповідується. Диявол як ніхто інший добре знає, наскільки небезпечно людям вивчати Боже слово чи слухати проповідь, бо так вони можуть повірити і спастися. Тому він трудиться день і ніч щоб красти нв них Боже слово.
Другий тип людей: як камінь.
13 А що на камені, – це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають.
Зверху на камені є трохи землі і вологи. Зерно, попадаючи туди проростає, але далі йому потрібно пустити корінь глибше, а камінь цього не дозволяє, і воно засихає. Ісус каже що такі люди, почувши, приймають слово з радістю. Чому? Тому що слово Бога може виглядати дуже привабливо. Ісус скакав: “Я є правда”. Люди хочуть знати правду. Ісус сказав: “Я є життя”. Люди хочуть мати життя. Ба більше, іноді церкви намагаються зробити християнство більш привабливим, обіцяючи благословення, але нічого не згадуючи про випробування та страждання. Коли приходить час випробувань, - а він обов’язково приходить для кожного, такі люди не хочуть платити ціну та відступають.
Третій тип людей: терня.
14 А що в терня впало, – це ті, які почули, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, відходять і не дозрівають.
Перш за все потрібно розуміти, що там де терня - хороша земля. Зерно проростає, та пускає корінь і з часом мало б принести плоди. Але проблема в тому, що на такій хорошій землі добре ростуть і терні. Їх потрібно виривати, але якщо людина відмовляється це робити, то зерно не дозріває і людина лишається без плоду. Ісус наводить приклади терен - обтяження клопотами, багатством та життєвими насолодами. Для того щоб пустити врожай достиг потрібно прибрати речі, які висмоктують так потрібні соки з землі. Але якщо ми не прибираємо переживання за майбутнє, хочемо жити комфортним та зручним життям, в насолодах, це не дозволяє принести плоди.
Четвертий тип: добра земля.
15 А те, що на добрій землі, – це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
Це єдиний тип грунту, який приніс плоди. Ісус говорить про те, що такі люди не просто почули Боже слово. Вони зберегли його. Вони не дозволили дияволу вкрасти його, не відмовилися від нього під час випробувань і не дали життєвим турботам заглушити його. Вони трималися Божого слова навіть тоді, коли це було важко.
Ісус наголошує, що вони принесли плід у терпінні. Ми живемо у світі швидких результатів. Ми звикли натиснути кнопку і відразу отримати відповідь. Але духовний плід росте не так. Ніхто не сіє зерно сьогодні і не збирає врожай завтра. Для цього потрібен час. Через власні злети і падіння, через сумніви і виснаження, через помилки та невдачі ці люди не залишають Христа. Вони продовжують вивчати Боже Слово, каятися, молитися і йти за Господом. І з часом з'являється плід.
Один брат сказав, що можна обманути людей, але не можна обманути землю. Спочатку різниця між ґрунтами майже непомітна. Усі можуть називати себе віруючими, усі можуть слухати ті самі проповіді. Але проходить час, і приховане стає явним. Земля показує, що в ній відбувалося насправді.
Якщо землю обробляти, очищати від терня і берегти посіяне зерно, то згодом обов'язково прийде врожай. Так само і в духовному житті. Плід не є результатом одного сильного переживання чи одного правильного рішення. Плід є результатом того, що людина роками береже Боже Слово і терпеливо слідує за Христом.
У цьому уривку ми бачимо дві групи людей. Був натовп спостерігачів і були учні. Усі чули ті самі слова Ісуса. Але лише учні захотіли зрозуміти їхній зміст. Саме їм були відкриті таємниці Божого Царства. І саме вони згодом принесли плід. Питання сьогодні не в тому, чи ми чуємо Боже Слово. Питання в тому, чи ми залишимося лише спостерігачами, чи станемо учнями Ісуса. Хай Господь благословить вас принести рясня плоди!