Ключовий вірш 5:10б: “І сказав Ісус Симонові: Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!”
Я коротко нагадаю, що відбувалося у попередніх розділах. В 4-ому розділі Ісус прийшов проповідувати у рідний Назарет. Там люди просили Його здійснити чудеса, проте Він не зробив цього. Далі в синагозі в Капернаумі Ісус вигнав біса з біснуватого, після цього зцілив тещу Симона і багатьох інших хворих, які прийшли до Нього. Ці чудеса Ісус здійснив у відповідь на потреби людей, які страждали від демонів та від хвороб. У сьогоднішньому слові Ісус також робить чудо. Але це чудо він не робить у відповідь на потреби людей, ба більше, ніхто Його не просив про нього. Ісус робить це чудо з педагогічною ціллю - навчити кількох людей, зокрема Симона, тому, ким Він є. Хай Господь сьогодні благословить нас вивчити цей урок!
Звернемося до 1-го вірша: “Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера”. Ісус прибув в головне місце Свого служіння - у місто Капернаум, яке знаходилося на Генісаретському озері. Там, на березі цього озера, Він навчав людей. Чому Ісус навчав людей? Він навчав їх Божому слову. Коли Ісус промовляв слова, це були Божі слова, тому що Ісус - це Бог. Зібрався великий натовп, люди тіснили Його так, що чуть не спихнули в море. Тому Ісус сів у човен одного рибака на ім’я Симон, попросив його відплисти від берега, і навчав людей з човна. До цього ми бачили, що Ісус навчав людей лише в синагогах. Але тут ми бачимо, що Він навчає людей просто на березі моря. В цей раз Ісус не чекав коли прийде субота, щоб прийти навчати в синагогу. Він навчав просто на березі моря. Тут ми бачимо нагальність Божого слова. Боже слово несе світло і життя. Тому там, де люди слухають Боже слово, є надія. Ісус відволік рибака Симона він роботи, який полоскав сіті, і той мусив сидіти біля Нього в човні і волею - неволею слухати Його. Нам усім потрібно виділяти час у нашому напруженому графіку щоб слухати Боже слово. Але питання в тому, чи слухаємо ми Боже слово? Чи слухаємо ми зараз? Чи слухаємо ми на тижні? Скільки часу ми приділяємо вивченню Божого слова? Порівняйте це з часом перегляду непотрібних речей в соц. мережах. На що ми дивимося? що слухаємо? Куди інвестуємо свій час та зусилля? Ми можемо цього не відчувати, але маємо розуміти: ми щоденно нагально потребуємо Божого слова!
Звернемося до вірша 4: “Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!” Симон, сидячи в човні з Ісусом і слухаючи Його повчання, напевно сподівався, що Ісус не буде говорити надто довго, що він скоро зможе піти додому,і трохи відпочити і відіспатися після безсонної ночі. Однак його сподівання були марними. Закінчивши навчати, Ісус не спитав Петра: “Ну як, тобі сподобалася Моя проповідь?” Натомість, Він каказав йому: “Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!”. Ісус бачив, що Симон полоще сіті, а, значить, він ловив рибу вночі. Ісус також бачив, що він не спіймав нічого - човен був порожнім. Ісус також бачив стан Симона - він був втомлений, виснажений і розчарований. У Вас таке бувало в житті, коли все валиться з рук, і ви кажете собі: “Все, з мене досить!”? І саме в такий момент Ісус каже Симону: “Симоне, не хочеш порибалити?”
Це могло виглядати як знущання. Уявіть себе на місці Симона. Як би ви відповіли Ісусу у такому стані? В такий час ми можемо бути неконтрольовані та різкі. Симон відповів: “Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!” (5). Ми бачимо, що Симон стримується. Так, він поважав Ісуса як Наставника. Той виганяв бісів, зцілив багатьох хворих, зцілив його тещу. Він мав силу слова - Його повчання збирали натовпи людей. Симон бачив це і визнавав ці здібності Ісуса. Однак у випадки риболовлі він вважав себе кращим спеціалістом. Генісаретське озеро - неглибоке, з прозорою і чистою водою. Вдень риба все бачить і втікає, вдеть її неможливо зловити. Тому місцеві рибалки ловили вночі. Зараз, вдень, не було ніяких шансів. Симон знав, що Ісус в житті ні разу не закинув сіті в море. Однак Симон погодився. Він не лише не хотів цього робити, швидше за все, він думав, що вони нічого не піймають, однак погодився це зробити через повагу до Ісуса. Чи траплялося вам, втомленому, розчарованому, в сумнівах, все ж послухати слова Ісуса, наперекір здоровому глузду? В минулих розділах, коли Ісус був у Назареті, Він навів два приклади. Перший - це вдова в Сарепті Сидонській. За її життя в країні трапився страшний голод. До неї прийшов пророк Ілля і попросив дати йому їсти. В неї лишалося поїсти на один раз. Прохання пророка виглядало як знущання. Однак пророк сказав їй: “Не переживай, йди і роби, як ти сказала, але спочатку спечи з того борошна невеличку хлібину й принеси мені, а потім зробиш собі та своєму синові. Адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Борошно в твоїй діжці не закінчиться, і олія в глечику не вичерпається аж до того часу, доки Господь пошле на землю дощ!”. З точки зору цієї бідної вдови у неї було кілька варіантів: або поїсти зараз зі своїм сином і померти, або нагодувати пророка і померти сьогодні. Або ж, повірити Божому слову і подивися, що станеться. Коли вона повірила пророку і зробила, як він сказав, в неї не закінчувалося борошно і олія і вона пережила голод. Другий приклад це сирієць Неєман. Він був прокаженим, і прийшов до Єлисея, щоб отримати зцілення. Єлисей навіть не вийшов до нього, а переказав йому піти і сім раз омитися в річці Йордані. Спочатку Неєман обурився. Однак згодом все ж послухався пророка, зробив як той сказав і зцілився.
Що сталося коли послухався Симон? Звернемося до віршів 6-7:
6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися.
7 Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати.
Бог дуже щедро благословив Симона. Напочатку могло здатися, що Ісус багато вимагає від Симона: відпливти на човні від берега, слухати Його повчання, а потім втомленому і виснаженому ще й знову йти ловити. Але врешті решт ми бачимо, як Ісус щедро благословляє Симона. Ми ніколи не зможемо дати Ісусу більше, ніж Він нам.
Якою була реакція Симона на це чудо Ісуса? Звернемося до 8-го вірша:
8 Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!
Симон міг від радості від такого улову забути про все на світі. Симон міг сказати: “Ісус, пропоную Тобі стати моїм бізнес-партнером в риболовлі: я буду давати Тобі 80% прибутку! З Твоєї сторони потрібна лише часткова зайнятість - приходити на берег озера раз на тиждень на кілька хвилин!” Однак несподівано, Симон злякався, впав до колін Ісуса і сказав: “Відійти від мене, бо я грішний чоловік, Господи!” На перший погляд це прохання Симона виглядає дуже дивним: чому він просить цього від Ісуса? Але тут немає невідомості, тому що Симон пояснює: “Бо я грішний чоловік”. Сталося дві речі. Перша, це та, що Симону відкрилася Божа святість. Так, можливо він був не дуже освіченим, але як рибак він дуже добре зрозумів, що тільки що відбулося: відбулося справжнє чудо. Ісус навчав Симона на мові, яку той добре розумів. Симон добре зрозумів, що ніхто, ніколи не може за раз наловити стільки риби. Тільки якщо хтось не накаже цій рибі припливти йому в сіті. Він зрозумів що Ісус має владу не тільки виганяти бісів і зцілювати хворих, але і владу наказувати творінню. Симон зрозумів, що перед ним стоїть хтось явно більший, ніж просто вчитель.
Одночасно Симонові відкрився ще одна істина - про себе, про те, що він чоловік грішний. По людськи Симон не видався найгіршим із грішників: не був алкоголіком, не зраджував дружині, важко працював щоб піклувався про сім’ю. Але перед святим Богом він усвідомив себе грішником. Він вів егоїстичне, зосереджене на собі і своїй сім’ї життя. Можливо він був грубим вдома до дружини та дітей. Можливо десь трохи брехав і підманював де міг.
Що ми тут бачимо: Симону було дуже некомфортно, навіть неприємно стояти поруч зі Святим Ісусом. Це було навіть боляче, так боляче, що він попросив Ісуса відійти.
Звернемося до 10-го вірша: “… І сказав Ісус Симонові: Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!” Ісус забрав страх Петра. Він може забрати і наш страх, тому що Він помер на хресті за нас, забрав наше покарання та провину.
І далі він покликав Симона до нового життя. До цього моменту життя Симона крутилося навколо риболовлі. Його можна зрозуміти, бо від цього залежало його життя і життя його сім’ї. Він жив рибою, дихав рибою і навіть пах рибою. Однак Ісус покликав його до нового життя: “відтепер ти будеш ловити людей!” Ісус кликав Петра щоб набувати людей для Божого Царства через навчання, проповідь, зцілення людей і вигнання бісів. Як ми знаємо, Симон став основою для церкви, якому Ісус передав ключі. Одного разу на день П’ятидесятниці відразу покаялися три тисячі людей. Звісно, на той час Симону потрібно було ще багато навчатися та зростати духовно. У нього були свої злети та падіння, одного разу він тричі зрікся Ісуса. Але що важливо це те, що у той час Симон прийняв Божий поклик. Це видно по зміні його імені: у 8-ому вірші він вже названий Симоном- Петром.
Багатьом може не подобатися вираз: “ловити людей”. Він може асоціюватися з безжалісними колоністами в Африці, які ловлять людей щоб продати їх як рабів. Але нам потрібно розуміти, що Ісус говорив з Симоном на його мові, на мові рибалки та риби, на мові, яка була йому зрозумілою. Ісус звертається до кожного на мові, яка зрозуміла йому. Для воїнів Ісус може сказати: “Відтепер ти будеш воювати проти сил зла і темряви!” Для людей, які працюють з базами даних: “Відтепер ти будеш допомагати заносити імена людей у книгу життя”. Для вчителів: “Відтепер ти будеш готувати людей не лише до вступу в доросле життя, а у вічне життя”. Для devOps-ів: “Відтепер ти будеш піднімати не лише сервіcи, але й людей, і будеш деплоїти надію в їх серця”.
Подібно Симону, Бог кличе і нас. Так, можливо, не на служіння на повну зайнятість, як Симона, але Ісус кличе нас до постійних стосунків, стосунків в режимі 24/7. Тут не важливо, яке положення в церкві я займаю. Тут важливо, що мене захоплює у житті, на що чи на кого я хочу витрачати свою енергію, свій час, свої гроші. Звернемося до вірша 11: “І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним”. Несподівано, риба стала не такою важливою, як здавался раніше Симону. Той зрозумів, що стосунки з Христом, що Боже благословення не може зрівняти ні з чим, і послідував за Ісусом, залишивши все.
На завершення: Ісус навчив Петра дуже важливому уроку - Бог - святий. Це розуміння також привело до іншого - дуже важливого - це те, що я - грішний, і що мені потрібен Спаситель. Я пам’ятаю як у 18 років, коли я був студентом другого курсу університету, Бог відкрив мені ці істини, і це були одні із самих важливих уроків життя, які я отримав.
Друге, ми дізналися про Божий поклик. Бог кличе нас до глибоких стосунків з Ним і до нового життя - заради Його і Його Царства.