Ключові вірші: 1:78–79 «аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти, освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!».
Сьогодні ми вивчатимемо пророчу пісню Захарії. Вона відома під назвою Бенедіктус - це латиною з перших слів цієї пісні: Благословенний Господь.
У пісні Захарії є одне дуже сильне слово: «Бог відвідав Свій народ». У біблійній мові це означає не просто “зайшов подивитись”, а — Бог втрутився, щоб змінити ситуацію. І сьогодні ми побачимо, як це “відвідання” змінює все: від життя однієї сім’ї — до історії всього людства.
Давайте подивимось вірш 57:
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
Нагадаю, що 9 місяців до цього Господній Ангол Гавриїл відвідав Захарія під час служіння в Святилищі і звістив, що його молитви почуті і в нього народиться син, який приготує дорогу для Господа. Тоді Захарій засумнівався в цьому і за це він не міг говорити всі ці 9 місяців.
Коли Єлизавета народила дитину, то всі сусіди і родина раділи з нею. В 58 вірші сказано, що Господь щедро злив Свою милість на неї. На свою бездітність Єлизавета, та й навколишні дивились як на ганьбу, та зараз всі бачили в цьому щедру милість Божу.
На восьмий день, коли прийшли обрізати дитя, то хотіли дати йому ім’я Захарія як і в його батька. Цікаво, що на той час, в побут міцно увійшла така традиція: давати синам імена як в батька або як в когось в родині. Тобто не давати якесь нове ім’я і вкладати туди особливий смисл, прив’язаний до якихось подій як часи Старого Завіту, а продовжувати називати так як вже називали. Але Єлизавета і Захарія були проти. Подивіться вірші 60-63:
60 Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном! 61 А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. 62 Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати. 63 Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я – Іван! І всі здивувалися.
Давайте подумаємо що означають імена Захарія та Іван, чому Лука зосереджує нашу увагу на цьому, і який в цьому смисл. Захарія = Бог згадав, або Бог пам’ятає. Іван = Бог виявив милість. Ця зміна імені говорить, що Бог не просто і далі пам’ятає, а що Він починає діяти - виявляти милість. Це поєднання “пам’яті” і “милості” Бога, неодноразово згадується в Писанні. В Книзі Вихід перед призванням Мойсея, сказано про Бога Вихід 2:24,25:
24 Бог почув їхній стогін і згадав про Свій Заповіт з Авраамом, Ісааком та Яковом. 25 І зглянувся Бог на Ізраїльських нащадків і пройнявся їхнім становищем. Насправді, є багато місць в Писанні де Бог каже про Себе, що Він пам’ятає Свій заповіт і як наслідок виявляє милість в дії.
І тому потрібно було щоб цю дитину не вкотре назвали Захарія, а новим ім’ям - Іван. Потім Захарія Духом Святим скаже в 72 вірші: щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
Якщо говорити про цю родину, то власне саме щедра милість Бога - це те, що побачили всі в народженні Івана. Але ця милість Божа стосується не лише цієї однієї родини, про яку Бог пам’ятав. І Бог хотів, щоб всі про це знали. І це ми побачимо далі.
Давайте подивимось на вірші 64-66, що ж сталось коли Захарія написав ім’я сина Іван:
64 В ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. 65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події. 66 Всі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
Вуста Захарії нарешті відкрились. 9 місяців він мовчав. Уявіть собі скільки він хотів сказати. Адже його дружина завагітніла, але він весь цей час не міг ніяк з нею заговорити. Та коли знову зміг говорити, то не сказав: нарешті! А почав благословляти Бога.
А що ми робимо, коли нарешті отримуємо щось, чого так довго чекали? Чи славимо в першу чергу за це Господа? Чи вирішуємо присвятити це Богу і прославити Його, визнаючи що все що я маю - від Бога? Захарія почав благословляти Господа.
Який це мало наслідок? Перше - Божий страх напав на всіх їхніх сусідів і по всій гірській околиці Юдеї почали говорити про ці події. Бог був прославлений. Іван від свого народження уже почав готувати людей до приходу Господа бо Господня рука була з дитиною.
Отже, що ж сказав Захарія коли відкрились його вуста? В 67 вірші сказано, що Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати як пророк. Отже, друге - Захарія сповнився Духа Святого, Бог відкрив йому і через нього дивовижні таємниці. Давайте детально подивимось, що він пророкував. Подивіться вірш 68:
68 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ. Благословенний Господь, Бог Ізраїля. Єврейською це словосполучення - це “беракхах” - початок єврейської молитви, який пронизує весь Старий Заповіт: Барукх Аттах Адонай…Благословен Ти Господи…. Те що Ізраїль казав віками, але тепер з новою підставою. Захарія всім серцем благословляє Бога. Беракхах завжди має дві частини: благословення і причина благословення. Благословенний тому що… Тому Захарія також каже Благословенний Господь… бо відвідав і викупив Свій народ.
Всі його думки спрямовані на Бога і на те що Він зробив. Тут важливо, що всі дієслова вже в доконаному виді, тому що це пророцтво. Захарія дивиться в майбутнє, але говорить про нього як те що вже сталось. А що Господь зробив, згідно слів пророцтва? Він відвідав і викупив Свій народ. Ці слова дуже важливі. Тому що давніше Господь вже відвідав і викупив Свій народ в часи Виходу. Тоді Бог великими чудесами і сильною рукою звільнив ізраїльтян від єгипетського рабства і привів в обіцяну землю.
Ще Йосип, вмираючи, сказав братам, що Господь відвідає вас, і наказує взяти його кості до Хананану. А потім через Мойсея Бог звіщає євреям, що Він побачив їх страждання і відвідав їх і вони повірили йому, як сказано в Виході 4:31:
Народ повірив. Вони зрозуміли, що Господь відвідав Ізраїльських дітей і побачив їхні страждання. Тож вони впали долілиць і поклонилися.
А потім у Виході 6:6 Господь каже через Мойсея:
6Тому скажи ізраїльським нащадкам такі слова: Я – Господь! Я звільню вас від єгипетського гноблення і визволю вас із рабства. Я спасу вас простягнутою рукою і великими карами.
Він визволив з рабства тобто викупив Свій народ від жорстокого фараона.
Захарія використовує мову Виходу, але піднімає її на глибший рівень. Він проголошує новий Вихід не з під влади Єгипту, а значно кардинальніший. Той Вихід був лише тінню того, що Господь зробить. І в наступних віршах він пояснює як Господь відвідав і викупив.
Подивіться вірші 69-75:
69 Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида, 70 як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків, 71 що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас, 72 щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт, 73 Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові, 74 щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху 75 служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
Перше - Він підніс ріг спасіння в домі Свого слуги Давида. Тут ріг - це стародавній символ сили і влади. Це пояснення звідки прийде Спаситель - з дому Давида. І цей вірш є прямим посиланням на 1 Самуїла 2:10 де в своїй пісні Анна проголошує:
10 Хто бореться з Господом, буде переможений, – Всевишній з неба їх розгромить, адже Він судитиме світ від краю й до краю! Він дає потугу Своєму цареві й високо підносить ріг Свого помазаника…
Що зробить Спаситель 71 вірш -
спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас - це дослівне цитування Псалма 106:10 де співається про те, що Господь зробив під час Виходу. Він Спас їх від рук ненависників, – врятував їх з рук ворога.. Для євреїв часів Виходу цими ворогами були єгиптяни. Для євреїв часів Макавеїв, - це були греки з їх язичницькою культурою і ідолопоклонством яке вони намагались насадити в Ізраїлі. Для Захарії - священика, який жив під римською окупацією “вороги” також мали конкретне обличчя: римські легіони, Ірод і його династія, також язичницькі сусіди. Також в Псалмах завжди говориться про реальних гнобителів. Але цьому вірші Лука навмисно лишає “ворогів” без уточнення - щоб розкрити нам їх справжню природу в кінці пісні. Він не замінює буквальне духовним - він поглиблює. Фізичні страждання Ізраїлю були реальними. Фізичні страждання українців від війни теж є реальними. Але ці страждання є симптомом, а не хворобою. Справжня “рука ворога” - це те від чого не врятує жоден “Месія-воїн”, жодна суперзброя.
У вірша 72,73 відкривається причина, чому Господь так робить: 72 щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт, 73 Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові
Тут важливі три поняття: милість, завіт і клятва (присяга).
Милість, єврейською “хесед” - означає незаслужену, вірну, завітну любов. Не просто доброта. Бог проявляє милість, тому що Він діє відповідно до Свого характеру, а не заслуг людини.
Завіт - Юридично обов'язкова угода, договір ініційований саме Богом. Не контракт між рівними — а суверенне зобов'язання, яке Бог накладає на Себе. Завіт дає милості структуру і конкретний зміст: любов Бога не абстрактна, вона зафіксована в цій угоді.
Клятва - Клятва робить завіт абсолютно незворотним. Якщо заповіт — це угода, то клятва — це печать на ній. Сказано, що Бог клявся Авраамові Собою (Бут. 22:16), бо більшого немає. Євр. 6:17: «щоб показати незмінність рішення Свого».
В чому ж заключалась клятва Аврааму? Про яку каже Захарія.І де там прозвільнення від ворогів? Спойлер, про це в другій половині пісні.
Бог проголосив її після того як Авраам був готовий принести свого сина Ісака в жертву, щоб послухатись Бога. Буття 22:16-18:
16 Клянуся Собою, – каже Господь, – оскільки ти виявив послух і не пошкодував для Мене свого сина, твого єдиного, 17 то Я вельми поблагословлю тебе, розмножу твоїх нащадків, як небесні зорі, як пісок на березі моря. Такими будуть твої нащадки, що успадкують міста своїх ворогів.18 І будуть благословенні у твоїх нащадках всі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
Бог обіцяв благословити Авраама таким чином, що його нащадки будуть розмноженні як зорі на небі, як пісок на березі моря і вони успадкують міста своїх ворогів. І Писання відкриває, що це сталось можливим саме через прихід Месії. Бог саме завдяки Його жертві це благословіння розповсюдилось на всі народи.
Яка ж мета цього спасіння? Вірші 74,75:щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху 75 служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
Ізраїль служив фараону під страхом покарання. “Відпусти народ Мій, щоб вони служили Мені” - Бог повторює це фараону через Мойсея кожен раз перед карою. Будете Моїм уділом з-поміж усіх народів... царством священиків і народом святим». Після всіх слів про спасіння від ворогів, виявляється що мета не політична і не військова: без страху служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити. Це перевертає всю попередню логіку — Вихід був не про свободу саму по собі, а про свободу для служіння в святості і праведності. Ціль Виходу — не просто політична свобода, а перетворення всього народу на священиче царство не з примусу як в Єгипті, а в свободі і без страху.
Чому перший Вихід не досяг цієї мети — і чому Захарія говорить про другий? Ізраїль вийшов з єгипетського рабства тілом, але не серцем. Через 40 днів — золоте теля. Через покоління — Ваали. Через століття — Вавилон. Тіло можна вивести з Єгипту; але Єгипетське рабство залишається всередині. Єремія 31:33 обіцяє: «Вкладу закон Мій у середину їхню і напишу його на серці їхньому». Він говорить про Новий Заповіт. Захарія у вірші 74–75 описує саме цю мету: служіння, яке йде зсередини, щодня, без страху — тому що серце змінено, а не лише географія.
Як це можливо? І в другій частині Пісні Дух Святий відповідає через Захарію. Подивіться вірші 76-79:
76 І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу; 77 щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів; 78 аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти, 79 освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!
Лиш тепер Захарія говорить про свого сина. Але він не хвалиться ним, а говорить про його місію перед Господом. Його місія бути пророком Всевишнього, щоб приготувати Йому дорогу. Чому потрібно було ще йти Івану перед Господом, а не одразу Господу прийти? Його місія унікальна приготувати людей. Вони очікували Месію воїна, Месію царя, який буквально визволить їх від влади Риму. Саме там вони бачили своїх ворогів. Серця людей не були готові прийняти Господа.
Подивіться ще раз вірш 77: щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
Ці неправильні очікування були дуже вкорінені в їх свідомість. Хоча Бог неодноразово казав через пророків про корінь їх проблеми - гріх і про те як Він вирішить цю проблему. Та вони все одно очікували політичного визволення. А якого визволення для нашого народу і від яких ворогів очікуємо ми найперше? Чи не здається нам що звільнення від російської агресії - це найголовніше? Ми так з нетерпінням цього очікуємо. Нам здається: ось Господи, що найбільше нам болить, ось в чому причина наших страждань, а все інше зачекає.
Та сьогодні Дух Святий говорить: істина спасіння - через прощення наших гріхів. Саме гріх є злом з усіх зол. Він, гріх - є коренем страху і рабства. Він не дає нам в свободі і святості служити Богу. Гріх вчинив велике розділення між нами і Богом і зробив нас Божими ворогами. Він, гріх - загнав нас у темряву у смертну тінь. Тому наше спасіння каже Дух Святий - в прощені наших гріхів. Прощення усуває провину і з нею страх покарання. Воно слідує за покаянням. Коли ми прощені, то можемо служити Богу в свободі в святості і праведності. Тому так потрібен той хто відкриє народові в чому істинне спасіння. Господи дай нам вірити в це і бути тими Іванами через яких Ти дасиш пізнати нашому народу істина спасіння.
Подивіться вірші 78,79:
78 аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти, 79 освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!
А як це прощення стало можливим? Бог Сам відвідає Свій народ - Схід з висоти. Відвідає, це просто заглянути, Бог зійшов з висоти і Він діє. Це відповідь на 68 вірш, де сказано, що Бог відвідав і викупив. Захарія говорить про народження Спасителя Ісуса. Анатоле - це слово перекладене з грецької ях Схід, Той, хто просвічує темряву. Він сходить у темряву гріха і смерті і просвічує її. Він переміг гріх Своєю жертвою на хресті. Так Він зробив здійснив наше спасіння. Але також воно має інший переклад - Паросток, який символізує нове життя. Бо лише в ньому ми маємо нове життя вільне від гріха щоб служити Богу в праведності і святості. Ці обидва слова використовували пророки щоб описати Месію. В Ісаї в Малахії говориться, що Народ, який ходить у темряві, побачить велике сяйво, – над тими, котрі живуть у країні смертної тіні, засяє світло… Бо дитя народилося нам. Єремія 23:5 «Я вирощу Давидові праведного Паростка»
А далі Захарія каже чому Бог це робить? Через Своє превелике милосердя. Буквально через нутрощі милості Бога. Милосердя Бога, або благодать Бога - ось чому Бог діє. Не через наші заслуги. А тому що Він такий. Його глибоке співчуття. Саме через Своє милосердя Бог заключив заповіт і клявся його виконати і ось Він виконав. Пісня Захарії має кільцеву структуру. В віршах 68-75 він описує що Бог робить і навіщо, а в віршах 76-79 він описує як Бог це здійснює: через Іванове служіння - це підготовка, через прихід Месії - Божі відвідини, через світло і мир - нові відносини з Богом. Таким чином служіння без страху стає можливим, тому що Схід з висоти відвідав нас, тому що прийшов Той, Хто більший за гріх, темряву і смерть. І Він прийшов не щоб засудити, а щоб осяяти і спрямувати наші ноги на дороги миру
Сьогодні ми вивчали хто є нашими справжніми ворогами: і щоб Бог зробив з цим. Він відвідав, і здійснив наше спасіння. А також чому і для чого. Через своє милосердя , щоб служити Йому без страху в праведності і святості.