Ключові вірші 1:32-33
32 Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
Кілька років тому повертаючись в Україну в мене був один вільний день у Празі і я відвідав замок Вишеград. В ньому, зокрема, розташована базиліка святих Петра і Павла. Час вже був післяріздвяний, але в цій базиліці ще не розібрали різдвяний вертеп. Що привернуло мою увагу в цьому вертепі, це те, що поруч з пастухами і мудрецями зі сходу, які, стоячи на колінах, поклонялися Ісусу, на колінах стояв і один із ангелів, і він також поклонявся Ісусу. Зазвичай, ангелів зображають в повітрі, вони літають і прославляють Бога. Але цього зобразали стоячи на колінах біля немовляти Ісуса. Чому всі ці люди і ангел стали перед Ісусом на коліна? Тому що Ісус - це Цар. Тема сьогоднішньої проповіді - “Ісус - Цар”. Про це ми будемо сьогодні говорити.
В минулий раз ми бачили, як Ангел з’явився Захарії і проголосив народження Івана Хрестителя - передвісника Ісуса Христа. У сьогоднішньому слові Ангел з’являється Марії та проголошує народження Ісуса. До цих подій близько 400 років, з часів останнього пророка Старого Заповіту Малахії, в Ізраїлі не було Божого слова. Але зрештою Бог не забув Свій народ, почав діяти, і події почали розвиватися дуже динамічно. В цьому слові ми бачимо Ангела і обіцянку сходження Святого Духу на Марію. Присутність Ангела і Святого Духа говорять про те, що події відбуваються на найвищому рівні.
Звернемося до віршів 26-27:
26 А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
27 до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосип, із дому Давида, а ім’я діви – Марія.
У минулому уривку ангел сказав Захарії: “Я Гавриїл, - той, хто стоїть перед Богом” (19). Ангел Гавриїл знаходився у Божій присутності. І вже вдруге за короткий час був посланий Богом на землю у відрядження - то був для нього напружений час. Це означало що на землі відбувалися надзвичайно важливі події.
Минулого разу ангел був посланий до Захарії у розкішний храм в Єрусалимі. Але в цей раз він був посланий у маленьке поселення Назарет. Воно було зовсім невідоме, тому Луці довелося трохи пояснити Теофілу: “Назарет - це в Галілеї”.
В минулий раз, коли він з’явився Захарії і звістив про народження сина, Захарія не повірив йому, тому що сам він був дуже старий, і його дружина вже вийшла з віку, коли могла народити. В цей раз Ангел також мав звістити про народження Сина, але ця звістка була ще більше незвичною, ніж звістка Захарії. Хоча звістка Захарії була незвичною, в історії вже ж були випадки, коли у старих людей народжувалася дитина. Напевно самий відомий такий випадок, про який знав кожен єврей, це, звісно, випадок Авраама і Сарри. Але ніколи в історії нього світу, ні до, ні після цього, ні одна дівчина не народжувала дитину, будучи дівою. Це мало статився вперше, і востаннє, один-єдиний раз.
Прийшовши до Марії, Ангел сказав: “Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, благословенна ти між жінками.” (28) Ангел назвав Марію “сповненою благодаті”. Він усвідомив, що Марія отримала велику благодать від Бога. Вона отримала унікальне місце в історії, яке не отримувала ні одна жінка до неї, і ні одна після неї - вона стане матір’ю Божого Сина.
Звернемося до 29-го вірша: “Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.” Ми можемо зрозуміти Марію. Ми не знаємо, скільки їй було років, але зазвичай у той час дівчата заручувалися рано - у 12-16 років. Фактично, Марія була ще підлітком. Звісно, її стривожив ангел. Вона не розуміла, що означали його слова. Зрештою, це все було несподівано, вона не очікувала на появу ангела, вона очікувала свого шлюбу з Йосипом. Але вже тут ми бачимо одну особливість Марії - навіть у стресовій ситуації Марія добре пам’ятала, зберігала та розмірковувала над Божим словом. Коли, після народження Ісуса, прийшли пастухи і розповіли, що було сказано їм про Дитину, написано, що Марія “зберігала всі ці слова, беручи до свого серця” (2:19). Коли Ісус був підлітком, і вони загубили Його в Єрусалимі, а знайшовши, дорікнули Йому, Ісус відповів: “Чому ж ви шукали Мене? Хіба ж ви не знали, що мені треба бути при справах Мого Отця?” (3:49) Після цього написано, що “Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.” (3:51) Марія мала живий і допитливий розум, і, головне, правильне ставлення до Божого слова. Вона цінувала його, запамятовувала його і розмірковувала над ним.
Ангел продовжив (30-33):
30 …Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
32 Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
Зупинимося тут, тому що це дуже важливі слова. Подібно тому, як ангел дав вказівки Захарії, він дає вказівки Марії. Перш за все, він вказує, як потрібно назвати народжену дитину - її потрібно назвати Ісус. Відбувається дуже важлива подія, де має значення все, навіть ім’я новонародженої дитини.
Далі Ангел сказав, що народжений Син “буде великий і Сином Всевишнього буде названий”. У цьому світі є багато по-своєму великих людей. В Україні великими вважають поетів Тараса Шевченка, Лесю Українку, історика Михайла Грушевського, гетьмана Івана Мазепу і багатьох інших. Всі вони внесли важливу частку у розбудову нашої державності. Є великі люди в науці, мистецтві, спорті, і т.д. Але велич Ісуса унікальна. Він великий не лише тому, що був видатним пророком, вчителем чи цілителем. Він великий тому що Він - Син Всевишнього.
Подумайте, що навіть народження Ісуса було унікальним. Де ви були до вашого народження? Вас не існувало, вірно? Але не так з Ісусом. Він єдиний, хто існував до Свого народження на цій землі.
Багато людей вважають Ісуса простою людиною. Вони не розуміють, чому в християнських церквах постійно говорять про Нього. Але так часто думали навіть учні Ісуса. Лише живучи біля Нього і глибше пізнаючи Його, вони починали щось розуміти. Якось коли Ісус з учнями пливли по морю, піднялася страшна буря, так що учням здалося, що вони ось ось підуть на дно. Вони будять Ісуса, і кажуть йому: «Ми гинемо!» Тоді Ісус наказав бурі й хвилям – і вони стихли. Після цієї події учні почали задавати питання: «Ким же є Він, що й вітрам наказує і воді, а вони слухають Його?» (Лк.8:22-25) Зрештою через 3 р. Ісус запитав учнів «А ви Мене за кого вважаєте?» Симон Петро відповів «Ти є Христос, Син Бога Живого!» (Мт.16:15-16) Слідуючи за Ісусом і пізнаючи Його, учні зрозуміли, що Він – не просто людина і навіть не просто пророк, а Син Бога Живого!
Говорячи про дитину Марії, ангел продовжив:
32 …і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
Ісус народився у часи римського імператора Августа. То був час розквіту Риму. Август встановив Pax Romana, людям здалося, що наступила епоха стабільності. Але зрештою навіть Римська Імперія була зруйнована. Але Ангел сказав, що має народитися справжній Цар, якому Бог дасть престол Давида, і Який буде царювати вічно. І це буде не Август. Це буде Ісус.
Ісус унаслідує престол Його батька Давида. Час царя Давида був золотим часом в історії Ізраїля. Вороги були переможені, в країні був мир і порядок. Не було іншого такого царя в Ізраїлі, як Давид. І не було такого Ізраїльтянина, який би не мріяв, щоб повернулися часи Давида. Давид був гарним царем. Але він був смертним, і помер. Однак Бог обіцяв йому:
12 А коли сповняться твої дні, й ти спочинеш разом зі своїми батьками, то Я підійму після тебе твого нащадка, який походитиме з твого лона, й закріплю його царство.
13 Він збудує Храм для Мого Імені, а Я зміцню престол його царства навіки.
(2 Сам.7)
У наш час мало в якій країні залишилися царі. Як правило керівників держав тепер називають президентами, чи прем’єр міністрами, і влади у них значно менше, ніж у царів минулого. Але суть залишилася незмінною: багато залежить від того, який цар управляє. Ніде немає стільки нарікань, скільки існує на діючу владу. І дуже часто це цілком слушні нарікання. Люди багато очікують від президентів, але дуже часто вони не те що не можуть вирішити проблеми держави, а навіть не можуть вирішити свої власні проблеми.
Тим не менше, хтось має правити життям людей. Багато сучасних людей думають, що вони самі управляють собою і будують свої царства. Але видно що в них погано виходить управляти, раз у світі так багато зла і так багато проблем.
Хто є Вашим царем? Іншими словами, хто править Вашим життям? Це важливе питання, тому що наше життя залежить від цього. Невже ви думаєте, що самі управляєте? Ви не знаєте, що з вами буде сьогодні ввечері, як же ви тоді можете управляти своїм життям? Хто ж тоді управляє вашим життям? Людство доуправлялося до того, що скоро на планеті не залишиться диких тварин, не залишиться лісів, не залишиться чистого повітря і чистої води. Люди створили стільки зброї, що нею можна кілька разів знищити планету. Ведуться постійні війни. Невже вони мріяли про таке правління? Дивлячись на сучасних правителів ми падаємо духом, тому що бачимо що вони не можуть правити навіть своїм життям, не кажучи про життя інших людей чи країни.
Але Бог обіцяв що Ісус : «... довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!» Де Ісус царює зараз? Він царює у Божому Царстві. У цьому царстві ідеальна судова система – там просто немає неправди. Там немає і злочинців, тому немає і тюрем. Там ідеальна медицина – там немає хвороб. Ба більше, там немає смерті. Там ідеальна безпека – нікому нічого не загрожує. І там немає гріха. У цьому світі є один справжній цар – це Ісус. І Бог обіцяв поширити Його царство на землю. Царі цього світу або мають або підкоритися Йому, або будуть повалені.
В Євангеліях ми зустрічаємо Матфія. Він так сильно нагадує сучасних чиновників, які наживаються війні. Матфій збирав податки для Римлян. Колись він вирішив, що сам краще знає, що і як потрібно робити у своєму житті. Він став митарем і почав нечесним шляхом заробляти великі гроші. Його не цікавили інші люди і їх страждання. Спочатку йому здалося, що усе іде добре. З’явилися гроші, дорогі речі. Йому подобалося, як він управив своїм життям. Але з часом це правління почало давати тріщини. Матфія почати зневажати інші люди. І як би він себе не переконував, що інші люди його не цікавлять, він не зміг цього зробити, тому що кожній людині, а особливо чоловікові, важливе визнання. Матфій став дуже самотнім. Людині хочеться з кимось поговорити. Це її базова потреба. Але ніхто не хотів з ним говорити. Поступово Матфій зрозумів, що доуправлявся до того, що загубив своє життя. Пізніше він зустрів Ісуса і прийняв Його царем свого життя. В своєму Євангелії він зобразив Ісуса Царем. У його Євангелії мудреці зі сходу запитують: «Де Цар Юдейський? Ми ... прийшли поклонитися Йому» (Мт.2:2).
Звернемося до вірша 34: “І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?” Тут Марія задає ангелу дуже логічне запитання: “Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?” Хоча Марія буде ще підлітком, але добре розуміла, що дітей не знаходять у капусті і дітей не приносять лелеки. Марія не була науковцем, але розуміла, що існують закони цього світу, згідно з якими цей світ функціонує. Якщо щось випустити з рук, то воно впаде вниз, а для того, щоб виросла пшениця, її потрібно спочатку посіяти. І Марія думала так, як думають і у наш час багато людей, що ці закони функціонують незалежно від Бога. Марія знала, що у природі жінки не народжують без чоловіків. Ангел знайшов час і терпеливо відповів на її питання “Як?” Звернемоя до віршів 35-36:
35 У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
36 Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці…
Ангел сказав: “Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне”. Ангел пояснив, що в Марії буде працювати Святий Дух і діяти потужна Божа сила. Ця робота і ця сила схожі до тих, про які ми читаємо у Бутті 1 при творенні світу. Тоді порожня і безформенна матерія була роботою Святого Духу і Божою силою були перетворені у цей прекрасний світ. І цей же Бог, який має владу над усім творінням, в тому числі і над Марією, буде діяти в її житті, так що в неї народиться немовля. Ця сама потужна сила Божа все зробила свою справу в сім’ї Захарії та Єлизавети, і Єлизавета все на шостому місяці вагітності.
Звернемося до вірша 38: “А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.” В минулий раз ми говорили, що священик Захарія - це велике зміцнення для літніх людей. Бог може прийти до вас в любий момент і дорогоцінно використати вас. Це ж слово - це велике зміцнення для молодих. Ця відповідь, яку ми тільки що прочитали - це не відповідь дорослої жінки віри, яка довгий час жила з Господом. Це відповідь підлітка. Нам іноді може здатися, що підлітки ще дуже молоді, і ми не можемо від них вимагати багато, чи очікувати якоїсь великої віри чи посвяти. Але тут дівчинка, підліток, має велику віру, відповідає цією вірою і присвячує своє життя Богові. Марія зрозуміла великий Божий план спасіння цього світу, і захотіла стати його частиною.
На завершення: ми живемо у буремні часи. Війни, економічна нестабільність, тероризм, ненависть між народами. Ми сподіваємося що лідери країн будуть в змозі вирішити ці проблеми, але, здається, стає лише гірше. По суті світські царі не можуть вирішити проблеми світу, тому що не можуть вирішити проблеми гріха. Вони не можуть вирішити власної проблеми гріха, тому потрібні елементи демократії, щоб люди могли їх контролювати. Зрештою ми приходимо до висновку, що ні одна людина не може бути нашим справжнім царем. В такий час ми розуміємо, що наша єдина - це цар Ісус і молимося: “Прийди, Господи Ісусе!” (Об.22:20) Ця надія дає нам сили перемагати цю непроникну темряву нашого світу.