В 1969 році коли астронавти з космічного корабля «Аполлон» вперше ступили на Місяць президент США Річард Ніксон захоплено вигукнув: «Це найвеличніший день з моменту створення світу!» Після цього євангелісту Біллі Грему довелося покірно нагадати йому про Різдво. Безперечно, Біллі Грем був правий: Ісус змінив світ більше, ніж будь-хто інший хто жив на цій землі. Він являв собою в історії нову силу, вірності якій донині дотримується третина населення землі. Розмірковуючи над людьми, які в цей передріздвяний час метушаться, прикрашають свої будинки ялинками, різними святковими прикрасами та милими тваринками, які, звісно, не мають жодного стосунку до Різдва, RC Sproul задається питанням: “Як ви гадаєте, що Бог думає про всю цю метушню?” І відповідає на нього: “Бог думає: а ці люди все таки не можуть позбавитися від мене!”
Сьогодні ви входимо в час Адвенту. Нагадаю, що Адвент в перекладі з латини означає “Прихід”. Мається на увазі, звісно, прихід Ісуса Христа в цей світ, Його народження, Його втілення близько 2000 років тому назад. Іноді другий прихід Христа, який ми очікуємо, називають другий Адвент. Але сьогодні ми будемо говорити про перший прихід Христа у цей світ. І я хочу з вами поговорити про адвент на основі Рим.1:1-7. Звернемося до віршів 1-2:
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божої Євангелії,
2 яку Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях…
Павло називає себе “рабом Ісуса Христа”, який покликаний для проповіді Божої Євангелії. Що означає “Божа Євангелія”? Коли ми кажемо “Євангелія” то зазвичай маємо на увазі чотири Євангелії Нового Заповіту, написаних Євангелістами, або ще можна сказати біографами Ісуса Христа. Також вірно сказати що Євангеліє - це є добра новина про те, що зробив для нас Бог. Але коли в цих віршах ап. Павло говорить “Божа Євангелія” він має на увазі не лише біографію Ісуса Христа чи добру новину, яку євангелісти хочуть донести людям. Павло говорить тут про те, що ця Євангелія належить Богові. І що Бог доручив йому, ап. Павлу, проповідувати цю Євангелію.
Євангелія належить Богові і прийшла від Бога. Її не придумав Павло, і не придумала церква, і не придумав ніхто з людей. І тут важливо розуміти, що коли ап. Павло говорить про Божу Євангелію, він не говорить про неї як про щось, що сталося несподівано. Він каже що вона була обіцяна пророками і в Святому Писанні. І ця Божа обіцянка не здійснилася миттєво. Прошло багато сотень років історії, поки згідно цієї обіцянки народився Ісус Христос. Ми бачимо наскільки сильно християнство вкорінене в історію. І наскільки сильно воно відрізняється від міфів, які не мають жодного стосунку до історії.
Цей факт дуже важливий для нас з вами, які живуть у 21-ому столітті, які очікують другого приходу Ісуса. Пройшло 2000 років, а Ісус так і не прийшов. Сучасних християн мучать сумніви - те, що описано, скажімо, в книзі Об’явлення може здатися надто гарною казкою щоб бути правдою. Але точно такі самі сумніви могли мучити віруючих до першого століття, коли вони читали в Писанні що має народитися Месія, і спасти Ізраїль, а Мессія так і не народжувався. Багато вірних Божих людей віками очікували на прихід Месії, але Він так і не приходив. І вони могли думати, що Божа обіцянка приходу Месії в цей світ - це також просто гарний міф. Дійсно, коли люди дають якісь обіцянки, вони можуть ніколи не здійснитися. Однак коли Бог обіцяє, то це неодмінно збудеться.
Вперше Бог обіцяв прихід Христа в перших розділах книги Буття, одразу після гріхопадіння людей. Бог прокляв змія, чоловіка, жінку та землю. Бог прокляв землю. Тепер стало не просто виростити щось на землі, і з неї почали рости терни та будяки. Чоловік проклятий своєю роботою: те, що раніше давало задоволення, тепер потрібно виконувати в поті чола. Сама по собі робота не є прокляттям, тому що Адам та Єва працювали в раю ще до гріхопадіння. Але після гріховання робота почала асоціюватися з потом чола і нескінченними розчаруваннями. Але давайте глянемо прокляття, яким Бог прокляв змія (Бут.3).
14 Тож сказав Господь Бог змієві: За те, що ти таке вчинив, проклятий ти з-поміж усіх тварин і з-поміж усіх диких звірів. На череві своєму ти повзатимеш, і землю їстимеш по всі дні свого життя.
15 Я покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.
Пророцтво, дане тут, дуже загадкове, можна сказати зашифроване, яке на той час було дуже важко зрозуміти. Але з часом Бог все більше і більше розкривав його значення, де ставало все більше зрозуміло що Той, Кого народить жінка розчавить голову дияволу. Було також зрозуміло, що ця перемога над дияволом не дасться легкою ціною, тому що диявол буде жалити його в п’яту. В історії церква бачила цю картину як образ досконалої жертви Христа, де на хресті, ціною Свого життя, Він заплатив досконалу жертву за гріх. Але страждання та навіть смерть, спричинені дияволом та гріхом, не були фатальними для Месії, вони лише жалили його в п’яту, тому що Бог воскресив Його з мертвих.
І далі через пророків і Писання Бог давав все більше деталей Того, Хто має народитися від жінки. У Старому Заповіті нараховують кілька сотень пророцтв про прихід Ісуса Христа. У 3-ому вірші написано:
3 про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
Дійсно, Бог обіцяв царю Давиду (2 Сам.7):
12 А коли сповняться твої дні, й ти спочинеш разом зі своїми батьками, то Я підійму після тебе твого нащадка, який походитиме з твого лона, й закріплю його царство.
13 Він збудує Храм для Мого Імені, а Я зміцню престол його царства навіки.
Давид, безперечно, був найвидатнішим царем Ізраїля. Із маленької провінційної країни він зробив країну зі світовим іменем. Однак вже при сині Давида Соломоні ця країна почала занепадати, а після смерті Соломона розпалася на два царства. Але люди пам’ятали золоті часи Давида і мріяли про відновлення Ізраїльського Царства. І вони тримали Божу обіцянку, що з потомків Давида повстане Цар, який відновить це Царство і воно буде стояти навіки.
Напевно найбільш деталько прихід Месії змалював пророк Ісая. В Ic.9 ми знаходимо такі слова:
5 Тому що Дитя нам народилося, – нам дано Сина. Влада на Його плечах, і дадуть Йому ім’я: Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру.
6 Потужною буде влада і нескінчений мир на престолі Давида і в усьому царстві, оскільки влада буде закріплена й утверджена на правді і правосудді – відтепер і на віки вічні! Це учинить ревність Господа Саваота!
Тут пророк Ісая передбачає народження Дитини. І коли Христос народився, то Ангели сповістили їм (Лк.2):
11 для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
Коли народився Христос, то це Дитя народилося не лише для батьків, Дитя народиллоя для нас! І це Дитя матиме абсолютну владу і принесе нескінченний мир.
Звернемося до 4-го вірша:
4 і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих – про Ісуса Христа, Господа нашого…
Ісус має дві природи. По людький природі Він - потомог Давида, народжений жінкою. По Божій - він Божий Син, Якого Бог воскресив з мертвих, Якого поставив Царем і Який буде правити вічно. До святкування цього першого приходу Христа в цей світ, коли він народився від жінки, помер на хресті, і воскрес з мертвих ми і готуємося в цей Адвент.
В цей час підготовки давайте подумаємо про дві речі. Перша, це те, що дитя народилося для нас. Чи знаєте Ви кому Бог безпосередньо дав обіцянку в Іс.9 “Дитя нам народилося”? Юдейському царю Ахазу. А чи знаєте яким був цей цар? Біблія розповідає, що він був дуже злим царем. Коли вороги напали на його царство, він забрав золоті та срібні речі з Божого храму щоб найняти найманців із Асирії, з Дамаску, які б йому допомогли. Одного разу коли він відвідав Дамаск, йому так сподобався язичницький жертовник, що він зняв його розміри і сказав побудувати такий же в Єрусалимі, і на ньому приносив жертви іншим богам. Написано, що він навіть приніс своїх власних синів в жертву язичницьким богам по огидному звичаю того часу. Життя Ахаза підсумовано в 2 Хр.28:1-3:
1 Ахазові було двадцять років, коли він зійшов на царський престол, і шістнадцять років владарював у Єрусалимі. Але він не робив того, що було до вподоби Господу, як його прабатько Давид,
2 а пішов слідами Ізраїльських царів, і навіть виготовляв литі статуї ваалам.
3 Він приносив жертви та спалював пахучий ладан у долині Бен-Гіннома та провадив своїх синів через вогонь за огидним звичаєм народів, яких Господь прогнав з-перед Ізраїльтян…
Ахаз Вам нікого не нагадує? Якщо ми будемо відвертими з самими собою, то Ахаз має нагадувати нам нас самих. Ахаз - це не якийсь жахливий монстр чи виродок людства. Ахаз - це один із нас. У фільмі “Татуювальник Аушвіцу” розповідається автобіографічна історія одного єврея, якому довелося виживати в жахливих умовах табору смерті. Він каже там що йому довелося заглянути в “темні кутки своєї душі”. Схожим чином, в кожного з нас є “темні кутки своєї душі”, які ми старанно приховуємо, куди не хочемо дивитися самі і звісно не хочемо щоб бачив хтось інший. Ми всі - жахливі грішники, і тому нам потрібен Спаситель, і саме тому Писання каже, що дитя народилося “для нас”.
Друге, це Божі обіцянки. Подумаймо про те, що так само вірно, як прийшов час для першого приходу Христа, так само прийде час і для Його другого приходу.
Звісно, у нас трапляються сумніви, тому що пройшло 2000 років, а Ісус так і не прийшов. В усі століття люди напружено очікували на Ісуса, але Він так і не прийшов. Чи сумнівалися Ви в Божих обіцянках? Дійсно, нам здається що Бог діє дуже повільно. Але Біблія та історія показують, що Божі обіцянки обов’язково збуваються. Нам залишається боротися з сумнівами і терпеливо очікувати на їх виконання. Ми святкуємо зараз перший Адвент і очікуємо на другий.